Про громаду
Віньковецький край – частинка милого серцю Поділля
Віньковецький край розташований на південному сході Хмельниччини на відстані 70 км від Хмельницького обласного центру. Громада забезпечена автомобільними дорогами з твердим покриттям. Найближчі залізничні станції: ст. Ялтушків Барських під’їзних шляхів Вінницької області – 22 км, ст. Деражня – 35 км і ст. Дунаївці.
Територія громади займає : 522.5 км 2
До складу Віньковецької громади входять : 13 старостинських округів та 1 селищна рада.
В громаді мешкає 18909 чоловік.
Громада розташована в зоні лісостепу на Подільській височині, рельєф горбистий, місцями полого-хвилястий, розчленований долинами річок. Територією протікає 12 річок – приток Дністра і Південного Бугу, зокрема – Калюс, Ушиця, Рів, Коломийка.
Клімат Віньковеччини — помірно континентальний. Середня температура січня -10 морозу, липня +20 . Середня кількість опадів — 550 мм на рік.
Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, розвитку тваринництва, садівництва і лісництва, а в заплавах річок — для ставкового рибальства. Ґрунти району — суглинки, підзолисті чорноземи.
Віньковецький край єдиний в Україні, який має родовище глауконіту – дешевого калійно-фосфорного мінерального добрива, що має велику агрохімічну ефективність. Прогнозні запаси – 16,5 млн. тонн, глибина залягання від 30 до 70 метрів, потужність шару від 7 до 12 метрів. Підошвою є метровий шар желваків фосфориту. Глауконіт використовується також як сорбент для виведення ізотопів цезію 137 і стронцію 90 відповідно на 94 -98 %. Може бути також використаний в лакофарбовій промисловості, для очистки мінеральних масел, стічних вод, промислових стоків. На території громади є онікс, камінь -вапняк, камінь - піщаник, кремінь, фосфорити, глина придатна для виробниц- тва цегли, а також високоякісні гончарні глини, пісок придатний для виробництва вапнякового борошна, пісок для виробництва скла.
Віньковеччина милує око не тільки прекрасними краєвидами: безкрайніми ланами, родючими садами. Багатий край і на пам’ятки культурної спадщини.
Цікавим залишилися архітектурні пам’ятки.
У центрі села Говори знаходиться Говірський професійний ліцей, що розмістився на території колишнього панського маєтку роду Стадницьких гербу Шринява (Szreniawa), будівництво якого розпочалось у 1630 році. На західній околиці с. Говори, в віковому бору граф Стадницький організував маєток і побудував будинок, який нині являється головним корпусом ліцею. В палаці збереглися ліплення на стінах кількох приміщень, плюс геральдично-дерев'яна стеля в комп’ютерному класі. Збереглась оранжерея – зараз там читальна зала. З двох симетрично розташованих флігелів, які обіцяє чотиритомник, зберігся лише один. Інший занадто перебудований. Є стара брама. Зірка на місці гербу Стадницьких в променях вечірнього сонця палала рубіном.
Також на території Говірського професійного ліцею розміщений державний парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальною площею 9,9 га. В цьому парку зібрані рідкісні види дерев, знаходиться в ньому липова алея довжиною 300м.
Милуючись красою незайманої природи села Великий Олександрів, відчуваєш неймовірне піднесення. Справжня гірська казка розташована в мальовничій місцевості. Славиться край джерелами, цілюща вода яких за своїми властивостями не поступається якостям Сатанівської води. А мешканці розкажуть чимало легенд, пов’язаних з цими місцями, в тому числі і про Марусин камінь, що знаходиться на перехресті чотирьох районів: Віньковецького, Дунаєвецького, Новоушицього та Ярмолинецького.
Віньківці — адміністративний центр громади.
Адміністративним центром громади є селище міського типу Віньківці. За 520 років селище пройшло чималий шлях. Вітровії історії не стільки підносили, скільки нівечили наш край. Не легка їм доля випала: стирали з лиця землі татарські та турецькі орди, душила полька шляхта, селище пережило всі катаклізми ХХ століття, але разом з краєм підводилось, відроджувалось, мужніло і нині продовжує розвиватись і квітнути.
